Последние статьи

Організація тестового контролю лексичних навичок читання

Шрифт:

Організація тестового контролю лексичних навичок читання на першому етапі навчання для викладачів іноземних мов немовних вузів

Серед характерних особливостей контролюючих тестів можна назвати:

1) одноразове пред’явлення контрольованої лексичної одиниці (ЛО) та одноразове виконання ТЗ;
2) обов’язкове розміщення контрольованої ЛО в положенні шуканої;
3) підбір до кожного ТЗ однаково правдоподібних альтернатив (не менше 4-5), щоб не привертати уваги до контрольованого об’єкта;
4) виключення підказки: виконання одного ТЗ не повинно бути ключем для виконання іншого ТЗ;
5) таке групування лексичного матеріалу в ТЗ, що потребує аналізу ЛО за різними ознаками – відповідність щодо форми, значення, вживання, а також передбачає різний характер роботи – доповнення, еквівалентні заміни та ін..;
6) розрізнення рівня складності завдань – перші ТЗ мають бути легшими, ніж наступні;
7) побудова завдань тесту на різних мовних і мовленнєвих рівнях: морфема – слово – словосполучення – речення – над фразова єдність – текст.


До особливостей навчальних тестів відносимо:

1) багаторазове повторення контрольованої ЛО і протиставлення її іншим ЛО за різними ознаками;
2) розміщення її в положенні як шуканої (опора на довільне запам’ятовування), так і відхиленої (опора на мимовільне запам’ятовування);
3) скорочена кількість альтернатив (до 3-х) для концентрації уваги на об’єкті контролю (можливість вгадування правильної відповіді не має істотного значення);
4) можлива наявність підказок, а на початковому етапі формування ЛНЧ вона обов’язкова;
5) вирішення за допомогою ТЗ лише одного завдання;
6) ТЗ – односпрямоване: аналіз ЛО проводиться за однією ознакою під час виконання операцій, однотипних за характером, на мовному матеріалі одного рівня складності; завдання будується із залученням інтерферуючих та контрастуючи явищ;
7) однаковий за обсягом та складністю мовний або мовленнєвий рівень ТЗ.

Вказані характеристики та поопераційний характер тестів поточного контролю, відповідність етапам становлення ЛНЧ наближає їх до вправ з формування даної навички. Проте між вправою та тестом у функції вправи існують суттєві відмінності. Під час виконання вправи студенти мають можливість розраховувати на те, що їм допоможе викладач, який перефразує незрозуміле завдання, наведе додаткові приклади або виключить завдання, незрозумілі чи нецікаві студентам.

Тест потребує самостійної роботи, тому він має бути складений простіше, ніж вправа, і супроводжуватись, повною, чіткою, вичерпною інструкцією. Види ТЗ мають бути знайомі учням для того, щоб тестувався рівень володіння лексичним матеріалом, а не вміння виконувати певний вид ТЗ. Крім того, тест має бути максимально валідним, тобто здатним вимірювати об’єкт контролю, та надійним, тобто здатним забезпечувати подібні або близькі результати за різних умов тестування. Для вправи ці вимоги не є обов’язковими.

Оскільки вправи з формування рецептивних лексичних навичок поділяються на позаконтекстні та контекстні, доцільно складати комплекс ТЗ для поточного контролю ЛНЧ з двох блоків завдань, побудованих на мовних і мовленнєвих рівнях.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *